Верещак Оксана
Учитель! Ми від душі дякуємо за знання і переданий досвід, за чуйне до нас ставлення і індивідуальний підхід до кожного, за теплоту і розуміння.
Одинадцять років минуло з тих пір, як ми прийшли в школу. Багато з вас пам’ятають нас зовсім маленькими, нетямущими і такими розгубленими. Але ви терпляче нас навчали, займалися з нами і зробили з нас випускників. І тепер ми хочемо віддячити вам. І немає кращого подяки для вчителя, ніж успіхи його учнів. Ми обіцяємо вам, що будемо завжди прагнути вперед, ставити перед собою цілі і виконувати їх. Ми доб’ємося в житті великих успіхів, і ви зможете з гордістю сказати: це мої випускники! Дякую вам за ваші знання, передані нам і за вашу турботу про нас.
Сьогодні в цій урочистій обстановці ми пропонуємо вам трохи помріяти. Давайте уявимо, що перед вами стоять не ваші учні, а вже відбулися генії, артисти, юристи, винахідники, вчені, лікарі, мандрівники, викладачі. Загалом, одні хороші люди. І ось всі вони хотіли б сказати вам спасибі за вашу доброту і тепло, чуйність, терпіння, розуміння і допомогу. За те, що ви завжди знали відповідь на будь-яке питання і ділилися ним. Завжди бездоганно виконували поставлені перед вами обов’язки. Завжди могли знайти підхід навіть до найкапризнішому малюкові. Спасибі, що навчили нас найголовнішого – бути гідними людьми з відкритими серцями. Зі свого ж боку хочемо вам побажати продовжувати і далі міцно стояти на життєвій дорозі. Нехай у вас завжди буде час прогулятися, міцно поспати і від душі відпочити.
Дякуємо нашим вчителям за те, що призвели нас у доросле життя. Показали, як потрібно себе вести в складних ситуаціях, подарували нам цінні знання та показали, як ними скористатися.
Від щирого серця я хочу сказати Вам велике спасибі за Вашу працю, за Ваше терпіння, за Ваше вміння знаходити в кожній дитині талант, за Ваші старання, за Вашу підтримку. Я щиро бажаю Вам здоров’я, благополуччя, міцних сил і чудового настрою. Нехай кожен день відкриває щось нове і добре не тільки для Ваших учнів, а й для Вас, нехай і влітку, і взимку, і навесні, і восени Ваше життя буде яскравою, веселою і цікавою.
Ось і настав той довгоочікуваний для нас момент. Він віддається в нашому серці урочистій мелодією. Разом з тим, нам сумно і ми сповнені жалю. Ми залишаємо стіни рідної школи. Ці роки вже не повторяться і їх ніяк не повернути. У минулому залишаються прекрасні шкільні роки, коли нас прощали за наші вчинки, брали помилки; коли завжди намагалися зрозуміти і допомогти, вчили і підтримували. Для нас школа – це не тільки місце, де ми отримали знання. Це дійсно наш другий дім. Хоч це і банально звучить. А ви нам, наш дорогий учитель, стали практично як член сім’ї. Найчастіше ми не розуміли вас і збирали образи. Нерідко навіть самі ображали вас. Хочемо попросити за це вибачення. Тоді ми були ще дурними дітьми. Ви завжди були поруч. І не тільки для того, щоб навчити писати, рахувати і читати. Ви навчили нас набагато більшого – думати, замислюватися, відповідати за свої дії, аналізувати. Спасибі вам велике за це!
