На окупованих територіях Донеччини ситуація з водопостачанням набуває критичних масштабів. Місцеві водосховища стрімко міліють, подача води відбувається за жорстким графіком, а іноді зникає повністю — деякі населені пункти не бачили води понад два тижні.
За останні роки обміління торкнулося дев’яти великих і малих водосховищ Донеччини, зокрема навколо Донецька та Макіївки. У цих містах з 21 липня воду подають лише раз на три дні і лише на кілька годин. Проте місцеві жителі скаржаться, що й такий мінімум часто не дотримується — у деяких шахтарських містечках вода відсутня більше 14 днів.
Ще до повномасштабної війни водопостачання в Донецьку було регулярним, але вже тоді у віддалених містах регіону існували проблеми з централізованим доступом до води. Після окупації ситуація погіршилася в рази — через зношені мережі, недоступність ключових джерел води та занепад інфраструктури. Зокрема, багато міст досі не мають повноцінної каналізаційної системи.
Рятуючи ситуацію, окупаційна адміністрація організовує підвезення води в бочках, однак її якість викликає справедливе обурення: мутна, з осадом, вона шкодить сантехніці та не придатна для споживання, хоча тарифікується як питна. З липня мешканці Донбасу зіткнулися ще й із підвищенням тарифів на водопостачання, попри відсутність стабільного доступу до ресурсу.
Поки не буде відновлено водопостачання з річки Сіверський Донець, нагодувати, напоїти та забезпечити санітарні потреби Донбасу з резервних вод джерел — неможливо. Розгалужена мережа шахт і техногенне виснаження підземних вод лише поглиблюють проблему. Російська окупаційна система, попри гучні обіцянки, виявляється не здатною забезпечити базову потребу — питну воду — для мільйонів українців на тимчасово захоплених територіях.
Теги: Війна Донбас росія Україна
