Під час концерту в Києві 13 червня українська співачка Вєрка Сердючка, в образі якої виступає український шоумен Андрій Данилко, порушила закон, заспівавши російською мовою. Про це 14 червня заявив у Facebook мовний омбудсмен Тарас Кремінь.
У його офісі наголосили: омбудсмен вважає, що “російськомовним пісням не місце в українській столиці”.
“Маємо ознаки грубого порушення ст. 23 та ст. 29 закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” у частині застосування державної мови у сфері культури та під час публічних заходів. Окрім того, у Києві з 2023 року офіційно діє мораторій на публічне використання російськомовного музичного продукту, який також було знехтувано”, – заявив Кремінь.
Він вважає, що організатора виступу Сердючки треба притягнути до відповідальності.
“Звертаюся до Національної поліції України з метою належного реагування. Ми не дозволимо, щоб в українській столиці під прикриттям “розваг” знову легалізували мовну присутність держави-агресора. Це не просто про закон – це про національну гідність. І відповідальність буде”, – заявив омбудсмен.
В офісі Кременя нагадали, що застосування інших, окрім української, мов під час таких заходів дозволяють, якщо це виправдано художнім, творчим задумом організатора заходу, а також у випадках, визначених законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України.
“Положення цієї частини не поширюються на застосування мов під час виконання та/або відтворення пісень, інших музичних творів із текстом, фонограм”, – наголосили у представництві мовного омбудсмена.
NV пише, що Сердючка виконувала російською мовою, зокрема, пісні “Дольче Габбана” і “Все будет хорошо”, які не перекладені українською мовою.
Контекст
Згідно з Конституцією України, єдиною державною мовою у країні є українська, але держава гарантує вільне використання російської й інших мов національних меншин.
У липні 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Згідно із законом, українська мова є обов’язковою для використання в органах державної влади й місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Із січня 2021 року всі постачальники послуг, незалежно від форми власності, мають обслуговувати споживачів українською мовою, на прохання клієнта можуть використовувати іншу мову, прийнятну для обох сторін.
Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування й релігійних обрядів.
9 січня 2025 року Кремінь повідомляв, що протягом 2024 року йому надійшло менше звернень про порушення мовного закону, ніж було 2023-го і 2022 року.
Прокоментувати post